Арт Шпіґельман Маус

“Маус. Історія видатного" Арта Шпігельмана (1980-1991) — автобіографічна розповідь прем'єр-йоркського художника-інтелектуалу, чиї батьки, польськієво пережили свого часуізацію. І формула "своєю часом" тут є великою умовністю, позаяк ніби передбачає, що головний герой, альтер его автора, живе вже в іншому часі (мирному, післявоєному, віддаленому від сцен минулого). Насправді ж історичний досвід набагато ближче, ніж хотілося б розраховувати, від нього не втекти, адже всі ми на великий відсоток складаний з історії — великий і малий, сімейний. Минуле накопичується, вирує, проростає в справжнє (і дим від крематорія Аушвіца, про якого батько головного героя розповідає в одному кадрі, вже в наступному кадрі зливається з димом від сигарети оповідача). Великою мірою "Маус" досліджує саме те, як можна приручити минуле та жити з ним далі. Головний герой "Мауса" ставить запитання батька про довоєнне життя і досвід під час інциденту, щоб створити про це комікс. "Маус" — один із найцікавіших літературних текстів про травму другого-тратого покоління після катастрофи, про тих, хто виріс у тіні чужого болю й намагається присвоїти та переказати по-своєму досвід, який чинить опір оповіщанню, обіраючи власний голос, всупереч тиску традиції. У нашому куточку Європи між великими історичними травмами ніколи не проходило більше за кілька поколінь, а в нас травматичний досвід тих, кого особисто не зачіпила трагедія, але кому однаково доведеться жити з вином, що вижив і жахом секонд-хенд, проговорений мало, так що "Маус" не тільки актуальний для багатьох, якщо не всіх потенційних читачів, а й заповнює напівпусту нішу. "Маус" — єдиний на сьогодні комікс, який отримав Пулітцерівську премію, й один із перших, який привернув широку увагу дослідників, ставши певною віхою в історії цього медіума. Крім того, до цього українському читачеві були доступні переважно американські мейнстримові комікси, а "Маус" познайомить із кандеграундним коміксом, з його особливою естетикою та художньою генеasією.