Іван Франко (1856-1916) вперше відвідав Гуцульщину 24-річним парубком і відтоді приїжджав сюди впродовж життя. Його найбільше захопила Криворівня, де письменник приятелював з місцевим парохом Олексою Волянським. У Буркуті зустрічався з Лесею Українкою, коли вона приїжджала на лікування цілющою водою. А ще відвідував Довгопілля, Голови, Косів, Берегомет, Кути. Хоч навряд чи обмежився лише цими гуцульськими локаціями. Окрім приємних занять ловлі форелі чи збирання грибів і афин, Франко дуже любив спілкуватися з гуцулами. Він вихоплював з тих розмов коштовні історії і одягав їх в діамант літератури. Так письменник створив оповідання „Гуцульський король“, „Терен у нозі“ та „Як Юра Шикманюк брів Черемош“, які подаємо в книжці. Гуцульщина вабила Івана Франка ще зі студентських років. В одній з перших повістей „Петрії й Довбущуки“ він інтерпретує історію Олекси Довбуша. Вже у зрілому віці Франко зредагував її, виправивши хиби тої в молодих літах писаної повісті. Повість також знайдете у цьому виданні.
–5%
Терен у нозі. Гуцульська проза. Discursus