У третьому романі, що завершує неофіційну Бекетівську трилогію, автор повністю відмовляється від сюжету й типового оповідача на користь неназваного голосу, в якому переплітаються Молой, Малон і всі персонажі романів Бекета. Цей голос намагається віднайти себе в безкінечному й повторюваному монолозі. Тотожність зруйнована, а мова виявляється безсилою її відновити.
–5%
Несказанний