Ульф колись залагоджував проблеми наркобарона, але після того, як зрадив його, сам став проблемою, і його колишній бос хоче з ним розібратися.
Тепер Ульф переховується на краю світу на півночі Норвегії серед корінних жителів. Молода мати і її десятирічний син приязно ставляться до нього, і їхнє товариство пробуджує в ньому давно приспані, майже мертві почуття.
Чекаючи на неминучу появу вбивць, що його переслідують, Ульф замислюється, чи можлива взагалі спокута, або ж, як він завжди вважав, "надія - та ще курва".
–5%
Сонце, що не заходить