Книга розповідає про календарні свята весни та пов’язані з ними традиції, розваги, перекази, турботи та праці старого Києва. У центрі цієї прекрасної пори року стояв у давнину Великдень з попереднім постом і наступними розвагами, включаючи традиційні великодні візити. Ці традиції та звичаї виникли дуже давно, але досі не втратили свого хвилюючого значення. У XIX столітті Великодні свята переживали смугу свого найвищого розквіту, пишно обставлялися і святкувалися з важко уявним у наші дні розмахом, радістю та супроводжувалися безліччю супутніх подій міського життя. Цілком іншого характеру Великдень набув у радянський час, чому присвячено окремий розділ. Однак київська святкова весна — це не тільки Великдень, але й дні Шевченка, і травневий чертогон, і ввійшов у прислів'я Юр'їв день. Читача чекає опис частково або повністю забутих звичаїв та обрядів, характерних для весняної пори київського календаря, частувань та поздоровлень.