У цій книзі Ліз Бурбо говорить про особисту відповідальність кожної людини - відповідальність не перед кимось, а перед самим собою, перед своєю душею, перед власним здоров'ям. Усю душевну травму, нанесену кому б то не було, ти неминуче завдаєш собі. І надовго. Так що страждання передаються з покоління в покоління. З дитячих травм, звичних страждань виростають страждання масові, загальні, і приймають форму соціальних, державних, світових криз. Зрада, несправедливість, приниження, муки нерозділеного, залишеної душі - це, як показує Бурбо, глибоко особисті травми; але хіба не вони становлять основу, якщо не сутність, всіх людських страждань? Виходить, що немає на що скаржитися на когось або щось, нема чого ловити і карати лиходіїв, оскільки закоренілий злодій - він же мученик - сидить у кожному з нас. Чи можна і яким чином звільнити його від страждань, і від злодійства? Знайди відповідь у цій книзі і скористайся нею.
–5%
П'ять травм, які заважають бути самим собою. Бурбо Л. Софія