До першого тому зібрання прозових творів Ґустава Майрінка, австрійського майстра літератури надприродного, увійшли романи Ґолем, Зелений лик і Вальпургієва ніч. Ґолем (1915) приніс авторові світове визнання та став одним із найуспішніших романів XX ст. В основу роману лягла легенда про рабина, що створив Ґолема - істоту з глини, яку завдяки кабалістичному заклинанню оживив і наділив душею. У романі Зелений лик (1916) автор розвиває сюжет навколо несподіваної зустрічі головного героя з дивним зеленоликим власником крамнички магічних речей. Вальпургієва ніч (1917) акцентує увагу на протиставленні світу обивателів і таємничого, містичного світу, пов'язаного з нашим. Широке використання елементів окультних і містичних вчень у поєднанні з описами тогочасної реальності зробило твори Майрінка самобутніми та неповторними й принесло йому заслужене визнання.