Монографія презентує результат багаторічної історико-фактологічної студії життєтворчості Віктора Платоновича Петрова (1894–1969), письменника, історика-археолога, антрополога і літературознавця (друкувався під псевдонімами В. Домонтович, Віктор Бер, інші), який є найзагадковішою постаттю української гуманітаристики Новітньої доби. У серії нарисів, об’єднаних магістральним прагненням виявити стрижневі моменти біографії Віктора Петрова, автор пропонує хронологічно розгорнутий сюжет формування рис світогляду і літераторських пріоритетів персонажа, через каверзи і примхи – штучні і природні – життєвої еволюції на майже епічний (чи детективний) кшталт розкриває подробиці його позалітературного буття, стверджує діяльнісні й мисленнєві засновки, висловлює переконливі дослідницькі припущення, які дозволяють читачеві перевірити правильність вербальної реконструкції портрета. Побудована на міцній джерельній базі, оздоблена академічним апаратом, що охоплює відомий на сьогодні обшир відомостей про Віктора Петрова, книжка є важливою складовою цілісного знання про його еластичний життєвий шлях, чітку письменницьку і повчальну наукову долю на тлі різноскерованих суспільно-політичних процесів європейської історії ХХ століття. Видання ілюстроване фотопортретами Віктора Петрова та іншими матеріалами.
–5%
Віктор Петров у двобої з Левіафаном: Біографічні розвідки й літературознавчі констатації. В'ячеслав Брюховецький. Дух і Літера