Ісаак Башевіс Зінґер (1904–1991) - один з найвидатніших представників літератури їдишем, лауреат Нобелівської премії з літератури 1978 року. У своїй творчості звертався до різних епох у житті східно-європейського єврейства, однак певне коло тематичних зацікавлень залишається незмінним, адже воно зумовлене досвідом ХХ століття: йдеться про одержимості ідеологіями і демонами; виправдання Бога, який дозволяє те, що виправдати неможливо; етичне співіснування з іншими, зокрема з тваринами, і вибір не заподіювати зла. Це видання знайомить читача з романами, які дають змогу скласти уявлення про широту жанрового репертуару творчості Зінґера. Раб (1962) - історичний роман, що змальовує поневіряння єврея Якова, який опиняється в рабстві у селян у Карпатах після погромів під час війни Богдана Хмельницького, у яких загинула його родина. Шоша (1978) - почасти автобіографічний твір про письменника у Варшаві міжвоєнного періоду на роздоріжжі між традиційною культурою своєї замкнутої спільноти і міжнародним модернізмом
–5%
Раб. Шоша. Зінґер Ісаак Башевіс. Дух і літера