Це унікальна книжка гуцульських новел, написаних у 20-30-хх рр. ХХ ст. письменником і громадським діячем Онуфрієм Манчуком. Тут є кілька сумних сторінок, але переважно веселі, бо так живуть і дивляться гуцули, так бачив Онуфрій Манчук. Він лишив нам своє слово для усміху, і для задоволення від колоритних історій, і від нашої бесіди. Йо, бо новелі написані гуцульським говором. Уявіть, що ви завітали до гуцульської хати і ґазда любязно погодився оповісти вам про своє життя, пригадати кілька байок. А що то все було давно, то історії будуть або насуплені й журливі, або - частіше - геть безжурні й смішливі, навіть коли смерть є однією з дійових осіб. Жьиб’ївські новелі Онуфрія Манчука - стрімке і яскраве занурення в гуцульський світ з його святами й роботами, віруваннями й звичаями, радощами й прикрощами. Тут сусідять містика й трагізм, але найчастіше - іронія, сатира й чорний гумор. Як кажуть Манчукові герої: З таким коханнєм або жий, єк єс годен, або греми у пресподну на дітьчу маму.
–5%
Жьиб’ївські новелі. Онуфрій Манчук. Discursus