Що спільного може бути між героями повістей, якщо між ними відстань у двісті років? Можливо, те, що обидва вони — українські лицарі-козаки, а саме прадід Івана Піддубного воював під знаменами Гордієнка. Наприкінці 1708 року Гордієнко отримує від Мазепи універсал з пропозицією перейти до Карла ХІІ задля порятунку Вітчизни від московської неволі... пропозиція від гетьмана, який не лише січовиками, а й усім народом сприймається як посіпака Петра І. Вибір за Кошовим... Великий російський богатир Іван Піддубний. Це імперське кліше й досі використовується не тільки апологетами Російського світу, але й на Заході. І, найприкріше, — на Батьківщині чемпіона чемпіонів. Тому Йосип Струцюк, зважаючи на переконливі документалізовані факти, повертає Україні одного з найвідоміших її синів.