Машина життя — збірка, побудована нетрадиційно, це вінок оповідань. Їх чотирнадцять — стільки ж, скільки й сонетів у вінку, і так само вони передають одне одному естафету: кожне наступне оповідання починається точно так, як закінчувалося попереднє. І це виправдано — адже вся книга про Київ, Вічне місто, неперервна й несподівана часом розповідь про дуже різних його людей і неповторну атмосферу. Відома письменниця Марина Гримич сказала про Машину життя так: Автор пише не про героїв нашого часу, а про середньостатистичних киян. У цій книзі дуже багато нас і про нас. Бо, як звучить в одному з діалогів збірки: всі нові кияни входять до Києва через Золоті ворота. — А виходять як? — А ніяк не виходять! Тут ми всі і залишаємось. Назавжди.
–5%
Машина життя. Сергій Тихий. Український пріоритет