Книга розповідає про одну з головних дійових осіб української історії часів так званої Руїни — лівобережного гетьмана в 1663–1668 роках Івана Брюховецького. Життя гетьмана та його політичну, військову й дипломатичну діяльність зображено на широкому історичному тлі, у контексті взаємодії різноманітних — внутрішніх і зовнішніх, об'єктивних і суб'єктивних — чинників і впливів. Звертаючи увагу як на здобутки, так і на численні втрати й помилки лівобережного регіментаря, автор не акцентує на їх засудженні, а намагається зрозуміти причини такого становища та його впливу на розвиток Козацької держави.