Лишились позаду хвилини слабкості, докори сумлінь (а що як можна інакше?), потім підтримка (тримайся, у тебе все вийде!), романтика (без неї нікуди) і врешті-решт - моменти, що принесли мені найяскравіші враження. Але зупинитися в цій точці ніяк, бо життя йде по спіралі. Я вчуся приймати всі його складові, отримувати задоволення від процесу і пишу про це вірші. Книга шукає свого читача. Можливо, це будете ви, а може хтось інший. Але рано чи пізно, читач таки знайдеться і книга стане щасливою. Я чекатиму на це.
–5%
Навіяне вітром. Алрін Світолюб. Відкриття