Сонети Альбрехта Хаусхофера можуть і будуть визнаватися у всьому світі однією з найвищих вершин німецької літератури. До них складають музику і співають, включають у театральні постановки, цитують, переказують в інших книгах. Слова і думки в них саме по-німецьки, стрункі, вишколені, насичені й точні. Форма витримана бездоганно, настільки, що, якщо судити тільки за формою — вони виявляться надто одноманітні. Але навіть якщо вони за формою нічим не відрізняються від багатьох інших сонетів попереднього тисячоліття — кому з поетів легко вдається складність лаконічності?