Те, що сталося з дитиною в перші роки її життя, неминуче відображається на ситуації у всьому суспільстві. Психічні розлади, наркоманія та зростання злочинності є зашифрованим виразом прихованого в глибинах підсвідомості раннього дитячого досвіду. З цим твердженням здебільшого сперечаються, або, якщо й допускають його, то хіба що на рівні інтелекту. Оскільки емоційна сфера недоступна розуму, політичні діячі, юристи та психіатри, як і раніше, виходять із переважно середньовічних уявлень про те, що зло вкорінене в людській душі. Насправді вони лише приписують зло зовнішнім об'єктам, користуючись механізмом проекції. У цій книзі Аліс Міллер відкриває нам очі на те, наскільки руйнівними можуть бути наслідки виховання, покликаного зробити для дитини нібито все тільки найкраще. Для цього вона аналізує педагогічне виховання та детально розбирає дитинство одного наркозалежного, одного політичного лідера та одного вбивці. Для того, щоб дитина гармонійно розвивалася як особистість, їй потрібно, щоб близькі її поважали, щоб вони толерантно ставилися до її почуттів, були чуйними до її потреб та образ, їй потрібно, щоб батьки були справжніми, тоді саме їхня власна свобода, а не виховні розумування, що встановлюють для дитини природні межі.
–5%
Спочатку було виховання. Аліс Міллер. Видавництво Ростислава Бурлаки