Маленькі діти бояться темряви. А Петрусь огорнутий нею від самого народження. Як то воно - ніколи не бачити світла, жити у пітьмі, по вінця наповненій яскравими звуками? Як це - завжди пам'ятати про горе у повноті щасливого життя? Він слухає і чує. Та відчуває: значно гостріше і глибше. Вслухається в кожен звук, щоб талановито відтворювати почуте в музичних імпровізаціях. Чи зможе він запалити світло у своїй душі? Подолати страх, біль і розчарування? Віднайти сенс життя і прямувати до мети, відкинувши всі вагання? Цей етюд - про сум і радість, турботу і терпіння, любов і дружбу. А ще - про перемогу. Адже найважча перемога - перемога над собою.